Майнова вимога або чудові перетворення

Не так давно, набрав законної сили Закон України “Про судовий збір” і судитися з суб’єктами владних повноважень стало дорожче. Так, якщо раніше, за розгляд немайнової вимоги в суді (наприсклад вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення) потрібно було сплатити лише 3 грн. 40 коп. судового здору, то з набуттям чинності Законом це задоволення стало коштувати 32 грн. 19 коп., тобто фактично зросло вдесятеро.

Однак, цього виявилося замало…

Вищий адміністративний суд України своїм листом № 165/11/13-12 від 18.01.2012 року надав роз’яснення щодо застосування підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
В листі Вищий адміністративний суд України вказав, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
На думку суддів ВАС України, зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Тепер, враховуючи позицію викладену у згаданому листі ВАС України, звертаючись до адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування рішень суб’єкта владних повноважень, наслідком чого є зміна складу майна позивача, необхідно сплачувати судовий збір в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, в мене особисто, дана позиція ВАС України викликає здивування.

По-перше, суду знадобилося майже півтора роки для того щоб зрозуміти рішення Європейського суду з прав людини. До речі, в цьому рішенні про те, що вимога про скасування податкового повідомлення-рішення є майновою я особисто нічого не знайшов…

По-друге, в чому саме полягає “майновість” вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення мені не зовсім зрозуміло. Якщо звернутися до ст. 190 Цивільного кодексу України, то її перша частина визначає, що майном як ососбливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Частина ж друга цієї статті говорить, що майнові права визнаються речовими правами.

За такого змісту закону досить складно стверджувати, що вимога про скасування податкового повідомлення-рішення є майновою.  За таких обставин, можна дійти до того, що вимога про захист честі, гідності і ділової репутації також може вважатися майновою, оскільки погіршення ділової репутації прямо пропорційно впливає на рівень доходів особи, а отже і на розмір її майна.

Саме через це, даний лист ВАСУ радше нагадує спробу наповнити таким чином державний бюджет, аніж дійсно наблизити нас до практики Європейського суду з прав людини. Хоча, якщо це дійсно так, то такий крок може мати негативні наслідки вже у найближчому майбутньому, оскільки, якщо раніше, суму у 3 грн. 40 коп. майже ніхто з позивачів, які виграли процес проти органів ДПС не стягував з держави, то тепер, при сумі судового збору у 2000-3000 грн. скоріше за все, судовий збір будуть повертати з державного бюджету.

Крім того, саме цікаве міститься в іншому законі. Так, стаття 32 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, визначає
повноваження вищого спеціалізованого суду (Вищий адміністративний суд України саме таким судом і є).
1. Вищий спеціалізований суд:
1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;
2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції;
3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;
4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;
5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Таким чином, виходячи з цитованої норми Закону “Про судоустрій і статус суддів” даний лист ВАСУ носить виключно рекомендаційний характер і не є обов’язковим для застосування адміністративними судами при вирішенні адміністративних справ. Однак, оскаржити ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без руху та надання часу на усунення недоліків у вигляді недоплаченого судового збору в кінцевому випадку доведеться до того ж самого ВАС України…

Ось таке воно, українське правосуддя.

нагороди

клієнти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>